Проблеми з напругою в електропроводці багатоквартирних будинків зустрічаються часто. Вони можуть виникати через перевантаженість мережі, нестійку роботу трансформаторної підстанції або аварії на лінії. Навіть в недавно побудованих многоквартирних будинках в розетках може бути постійно підвищена напруга, яка особливо небезпечна для всього обсягу підключеного електрообладнання. Щоб його захистити, можна підключити стабілізатор напруги.
Чи можна обійтися без стабілізатора напруги?
Є інші захисні пристрої від перепадів. Наприклад, реле контролю напруги (РКН). Воно встановлюється в квартирному щитку у вигляді такого ж модуля, як і автоматичний вимикач або діфавтомат. Однак принцип його дії відрізняється.
Реле не здатне здійснити безперервне електроживлення при коливаннях мережі. Пристрій знеструмлює навантаження, коли виявляється небезпечний сигнал, який виходить за встановлений користувачем діапазон – не більше 175-265 Вольт.
Тому без стабілізатора не обійтися в двох основних випадках, якщо:
- у квартирній проводці періодично виникають різкі і значні перепади, через які нормальна робота техніки стане проблематичною;
- у квартирі є електроприлади, які повинні функціонувати без зупинки або, якщо їм шкідливе раптове відключення.
На відміну від реле контроля напруги (РКН), стабілізатор напруги постійно аналізує стан мережі і виконує корекцію вольтажу на виході, якщо його значення відхиляється – зростає або зменшується. При цьому лінія не знеструмлюється, і навантаження безперервно отримує стабілізовану змінну напругу.
Виходить, що стабілізатор напруги для квартири більш ефективний, ніж РКН, так як він здатний нівелювати:
- різкі мережеві коливання;
- надмірно підвищений або знижений сигнал;
- імпульсні сплески вольтажу;
- гармонійні спотворення і високочастотні перешкоди.
Установка стабілізатора у квартирі вирішує відразу кілька важливих завдань:
- зберігає покладений термін служби електрообладнання;
- запобігає пошкодженню техніки через високий вольтаж;
- економить електроенергію, бо, наприклад, через низьку напругу прилади з електромоторами будуть споживати більше.
Яким електроприладам потрібен стабілізатор напруги?
Він потрібен будь-яким електроприладам, якщо величини мережевих перепадів виходять за їх робочі діапазони по напрузі. У кожного приладу вони різні і вказуються на шильдику або в техпаспорті.
Класичним моделям холодильників потрібен мережевий вольтаж з відхиленням не більше 10% від номіналу. Інакше їх компресор буде перегріватися або відключатися. Інверторні моделі здатні працювати в широкому діапазоні, але для них також небезпечна висока напруга.
Телевізійне і комп’ютерне обладнання, завдяки імпульсним блокам живлення, може нормально працювати при мережевих коливаннях в діапазоні 110-240 Вольт. Але, якщо сигнал виходить за даний діапазон або постійно знаходиться в його межах, то це буде значно прискорювати знос обладнання.
У аудіоапаратури і відеотехніки коливання мережі викликають спотворення звуку і картинки на екрані.
Пральні і посудомийні машини, кондиціонери та інші прилади, в складі яких присутній електродвигун, мають невеликий діапазон по вольтажу, в якому вони можуть працювати. Будь-які відхилення напруги будуть призводити до некоректної роботи автоматики, збоїв встановлених програм і перегріву електромотора.
Також страждає від стрибків напруги в мережі освітлення. Наприклад, яскравість ламп розжарювання постійно змінюється, і вони часто перегорають.
Як вибрати стабілізатор напруги для квартири?
Щоб вибрати стабілізатор напруги для квартири і не помилитися, потрібно відповісти на кілька питань:
- Яка фазність повинна бути у стабілізатора? В основному в квартиру заходить однофазна мережа зі змінною напругою 220/230 В, тому буде потрібен тільки однофазний стабілізатор з підключенням до трьох провідників – фазного (L), нейтрального (N) і захисного (PE).
- Який стабілізатор повинен бути по потужності? Якщо стабілізатор підбирається для захисту всієї електротехніки, то його вихідна потужність повинна бути наближена до виділеної електроенергії на квартиру. Щоб зрозуміти цю величину, потрібно уточнити номінал вхідного автомата. В основному він має значення від 25 А (5,7 кВт) до 40 А (9,2 кВт). Відповідно, якщо встановлений автомат на 40 А, то вихідна потужність повинна бути наближена до цього значення. Звичайно, в квартирі одночасне включення техніки, у якій споживана потужність буде доходити до межі автомата, трапляється рідко, але стабілізатор повинен гарантовано працювати і при такому навантаженні. Інакше при повному завантаженні мережі він буде «йти» в перевантаження, знеструмлювати всю лінію або перемикатися на байпас (у цьому режимі вхідна напруга з мережі напряму надходить до підключеного обладнання).Стабілізатор в цьому випадку встановлюється відразу після вхідного автомата через клемні з’єднання.
Якщо стабілізатор підбирається тільки для певного навантаження, то потрібно розрахувати його сумарне одноразове споживання, яке позначається в ватах (Вт або W). Споживана потужність вказується на шильдиках приладів або в інструкції з експлуатації. Дані по кожному приладу підсумовуються, обов’язково з урахуванням пускового струму навантаження з електромоторами, і додається запас в 20-30%. Він необхідний в разі сильних осідань напруги в мережі, бо в таких ситуаціях вихідна потужність буде знижуватися. Тому для його повноцінної роботи потрібен запас. При такому варіанті захисту стабілізатор зазвичай з’єднується з електромережею після автомата або підключається прямо в розетку (залежить від вихідної потужності), як звичайний побутовий електроприлад.
- Наскільки серйозні відхилення напруги відбуваються в електромережі? Дізнатися це можна, вимірявши вольтаж в розетках в різний час: у період максимального споживання, коли в будинку є більшість мешканців і вони користуються електротехнікою; та у період низького споживання, наприклад, коли всі на роботі. Провести виміри можна за допомогою мультиметра або реле контролю напруги розеткового типу. Встромивши такий РКН в розетку, його дисплей буде відображати величину напруги в реальному часі. Коштує такий прилад трохи дорожче, ніж мультиметр.
Стабілізатор повинен мати діапазон вхідної напруги, що перевищує амплітуду мережевих коливань, інакше він буде марним і навіть, навпаки, буде шкодити, йдучи на захист після кожного сильного коливання.
Якщо в мережі трапляються різкі просадки або скачки, то потрібна модель з максимальною швидкодією. Повільні стабілізатори не здатні вчасно зреагувати на швидкі зміни величини вольтажу і можуть пропустити на навантаження небезпечний сигнал або викликати обрив його живлення.
- Яка напруга потрібна для навантаження? Цей параметр також вказується на шильдику або в техпаспорті. Підбираючи стабілізатор, потрібно орієнтуватися на моделі, з найнижчою похибкою напруги на виході і наявністю у нього чистого синуса. Вона особливо важлива для приладів, у яких присутній електромотор, наприклад, для пральної машини, холодильників, кондиціонерів, пилососа.
Як встановлювати стабілізатор?
Усередині квартири буває складно знайти вільне місце, щоб розмістити стабілізатор, особливо, якщо захист потрібно всьому обсягу обладнання. Адже чим більше вихідна потужність пристрою, тим більше його корпус. Відповідно, йому буде потрібно більше простору.
Часто оптимальним варіантом його розміщення є інсталяція на стіні в коридорі поруч з квартирним щитком. Якщо стабілізатор потрібен тільки для певних приладів, то частіше вибирають моделі для підлогового або настільного розміщення.
Який тип стабілізатора напруги вибрати для квартири?
У магазинах представлено кілька типів стабілізаторів – трансформаторні (релейні, електромеханічні, тиристорні/симісторні) і безтрансформаторні (інверторні). У квартирах широко застосовуються саме інверторні стабілізатори напруги. Це пов’язано з тим, що вони володіють:
- миттєвою швидкодією – ці стабілізатори не коригують напругу, як це роблять трансформаторні моделі, а постійно перетворюють її, незалежно від стану мережі: з змінного струму в постійний, з постійно в змінний, але вже з заданими параметрами;
- широкою амплітудою вхідного вольтажу – пристрої здатні коригувати різкі мережеві перепади в діапазоні від 90 до 310 В;
- безперервним і безрозривним електроживленням електрообладнання в квартирі високоякісною напругою з мінімальним відхиленням (не більше 2% від норми) і чистим синусом, незалежно від гармонійних спотворень на вході і навіть виникнення короткочасних обривів в мережі;
- набором захистів від КЗ, перевантаження на виході, мережевих аварій, імпульсних сплесків і високочастотних перешкод;
- тихою роботою – пристрої не мають трансформатора і комутаційних елементів, які можуть в час роботи видавати якісь звуки. Все, що у них може шуміти – це вентилятори охолодження. Але є моделі, у яких вони запускаються тільки в певних ситуаціях, тому в основному вони працюють повністю безшумно;
- компактним корпусом – за рахунок більш технологічної схеми, в порівнянні, наприклад, з релейними або електромеханічними виробами, вони мають негроміздкий корпус;
- зручними варіантами установки – вони можуть розміщуватися на вертикальній поверхні, підлогово/настільно або в стійку/шафу.
Висновок.
Правильно підібраний стабілізатор напруги значно подовжує термін служби електрообладнання та захищає його від небезпечних перепадів у мережі. Перед покупкою визначте необхідну потужність, оцініть реальний стан електромережі, оберіть відповідний тип пристрою та зверніть увагу на додаткові функції захисту. Інвестиція в якісний стабілізатор часто обходиться значно дешевше, ніж ремонт або заміна дорогої техніки.
